БУТ 1, у, ч. Будівельний камінь, що використовується головно для фундаменту. Для мурування вживали в основному бут (рваний камінь) на глині (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 254).
БУТ2, у, ч., діал. Молода зелена цибуля. Він і веде нас до себе на город молодий бут поливати (Морд., І, 1958, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 264.