БУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Бити, колоти рогами (звичайно про барана). По цвілому законові все ще бродив апатичний цап і буцав рогами чорну тінь (Панч, І, 1956, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.