БУЦЕГА́РНЯ, і, ж, розм., заст. Приміщення для тимчасового ув’язнення; холодна, темна. — Увели мене в буцегарню; дивлюсь.. — в дурня грають (Стор., І, 1957, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.