БУ́ЦНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до бу́цатися. Буцнулись так, що аж.. гулі на лобах понабігали (Сл. Гр.); Ми з Толею так і кинулися. Аж лобами буцнулися (Ряб., Жайворонки, 1957, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.