БЮ́РКО, а, с. Зменш. до бюро́ 3. Співробітники при своїх бюрках мовчки кінчають кождий свою роботу (Фр., IV, 1950, 31); Поставлю свічку на бюрко, і вийму з шухляди щоденник… (Коцюб., II, 1955, 252); Лист той був замкнений у мене в бюрку (Коб., III, 1956, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 269.