БЮРО́ВИЙ, а, е, зах. Конторський. Целя пригадала собі факт з перших тижнів своєї бюрової служби (Фр., II, 1950, 314); Маючи доволі своєї власної бюрової праці.., я не хотів займатись справами переважно дрібними (Коб., III, 1956, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 269.