БІЛОСНІ́ЖНИЙ, а, е. Яскраво-білий; білий, як сніг. Коли я входив в столову свого готелю, перше гудіння гонга густо пливло над рядами білосніжних столів, в той час ще порожніх (Коцюб., II, 1955, 291); В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір’я (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 5); Одягнувши білосніжного халата, Докія.. увійшла в невелику палату (Стельмах, На.. землі, 1949, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 184.