В’ЯЗНИ́ТИ, в’язню́, в’язни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що ув’я́знювати. Урядники панів в’язнили. Що революцію чинили (Фр., X, 1954, 275); * Образно. Царські блазні і кати.. Хотіли вирвати язик. Хотіли ноги поламати, Топтали [рідну мову] під шалений крик, В’язнили, кидали за грати, Зробить калікою з калік Тебе хотіли, рідна мати (Рильський, III, 1961, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 797.