В’Ї́ДЛИВІСТЬ, (УЇ́ДЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. в’ї́дливий 1, 2. Максим знову нахилився над текою та з пильністю, що межувала з уїдливістю, став вчитуватися в кожну сторінку (Рибак, Час.., 1960, 657).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 694.