ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися. Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (Фр., XI, 1952, 472); — Не вадьтеся, буде обом [картопля]! — заспокоїла мати дітей (Чендей, Вітер.., 1958, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 276.