ВА́ЗА, и, ж. Різноманітної форми посудина, що використовується для квітів, фруктів, солодощів і т. ін. або як декоративна річ. Між усім тим розставлені букети з квіток та зелені у високих порцелянових вазах (Вовчок, Вибр., 1937, 124); Ясно вигравала в руці велика слива. В кришталевих вазах вони сяяли купками (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 7); У всіх палатах, галереях, переходах.. стояли золоті, емалеві й ковані з срібла амфори й вази, скрізь висіла зброя (Скл., Святослав, 1959, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 281.