ВАНТАЖОВІДПРА́ВНИК, а, ч. Той, хто здає вантаж для відправлення куди-небудь. Вага кам’яного вугілля, коксу та сланців при відправленні визначається на вагонній вазі вагарем вантажовідправника і посвідчується його підписом в накладній (Рад. право, 2, 1960, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 290.