ВАПНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до вапно́. Хмарою знялася зі стін біла вапняна кіптява (Гончар, І, 1954, 268); // Який містить у собі вапно. Вапняний туф — пористий, волокнуватий вапняк (Курс заг. геол., 1947, 56); // Вигот. з вапна. Вапняна вода; Вапняне молоко; Вапняне тісто.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 291.