ВГНІ́ЖДЖУВАТИСЯ (УГНІ́ЖДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВГНІЗДИ́ТИСЯ (УГНІЗДИ́ТИСЯ), вгніжджу́ся, вгнізди́шся, док. 1. Умощуватися, зручно сідати в гнізді (про птахів).
2. розм. Сідати, зручно влаштовуватися на чому-небудь. Світлана вгніздилась біля механіка, як вгніжджувалась раніш біля батька (Гончар, Таврія.., 1957, 263); Старші вгніздились в кріслах та на м’якій канапі і балакали стиха (Н.-Лев., IV, 1956, 69); * Образно. В старечих костях вгніздився біль (Стельмах, Хліб.., 1959, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 307.