ВДМУ́ХУВАТИ (УДМУ́ХУВАТИ), ую, уєш і рідше ВДМУХА́ТИ (УДМУХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВДМУХНУ́ТИ (УДМУХНУ́ТИ), ну́, неш́, док., перех. Дмухаючи, вганяти повітря або якусь речовину в що-небудь. Вал рухав циліндричні ковальські міхи, і вони ритмічно і потужно вдмухували повітря у вузенький отвір на дні горна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315);
* Образно. Він.. вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серцю нормальний пульс (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 178); Години було лейтенантові досить, щоб удмухнути струм життя в старечі легені (Ю. Янов., І, 1954, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 312.