ВДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Серйозно, зосереджено думаючи, вникати, заглиблюватися в суть чого-небудь. Чим більше вдумуюся в тоту історію, тим виразніше бачу, що все се була підла, огидна інтрига її братів (Фр., І, 1955, 358); Ми вдумувались пильно й гарячково В її чітке і точне кожне слово (Бажан, І, 1946, 290); Чи буде він здатний вдуматися в цю проблему? Скільки часу він на це роздумування витратить? (Шовк., Інженери, 1956, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 314.