ВЕЛИКОПІ́СНИЙ, а, е, церк. Стос. до великого посту. Поплив.. дзвін великопісний, Повільний (Бажан, Роки, 1957, 241); [Цісар:] Навіщо ця великопісна казань? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 205).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 320.