ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Друкарський робітник, що верстає набір. Наборщик, верстальник, друкар,.. — всі вони присвятили себе творенню газети (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 331.