ВЕРХОВИ́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до верховини (в 3 знач.). Післанці з інших верховинських громад говорили: у нас урожаї лихі (Фр., VII, 1951, 55); Високо і повнозвучно звучить верховинська пісня. Глядачі гаряче аплодують (Забашта, Пісня.., 1961, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 336.