ВЕРХОВО́ДКА 1, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж. Дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова. Гусиний поплавець, диви, затанцював! Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216); Потім він знову вудив рибу. І навіть спіймав маленьку верховодку (Збан., Старший брат, 1952, 49).
ВЕРХОВО́ДКА2, и, ж. Найближчий до поверхні шар підземної води. Більшість джерел водопостачання одержувала воду з верхніх водоносних горизонтів, тобто використовувала верховодку (Вісник АН, 3, 1957, 35); — Перша вода під нами буде грунтова. Ми її звемо верховодкою (Гончар, Таврія.., 1957, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 337.