ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом. Труханів острів, розташований на Дніпрі, приваблює киян — любителів різних видів спорту. Кого там тільки не зустрінеш: парашутистів, авіамоделістів, веслувальників, плавців (Рад. Укр., 6.Х 1974, 4); Веслувальники з двадцяти країн з’їхались на канал Сочімілко, де сьогодні починається чотирнадцятий чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное (Рад. Укр., 17.Х 1974, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 672.