ВЕСНОО́РАНКА, и, ж., с. г. Весняна оранка необробленої восени землі. Дослід з цукровими буряками був закладений по веснооранці (Колг. Укр., 1, 1958, 21); Кінь поїсть росяної трави, набереться сили. За веснооранку затягся (Горд., II, 1959, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 341.