ВЕ́ШТАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́штатися. В кімнатах було чути біганину, вештання (Н.-Лев., III, 1956, 45); Я дивуюся, що за приємність знаходиш ти в тому вештанні (Галан, Гори.., 1956, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 345.