ВИ́БИВКА, и, ж. 1. техн. Дія за знач. вибива́ти 1. У ливарному виробництві намічено.. механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (Наука.., 9, 1959, 7).
2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись. На двох розстелених газетах з’явилося все — шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (Собко, Біле полум’я, 1952, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 351.