Слово "виборець" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВИ́БОРЕЦЬ, рця, ч. Особа, що обирає або має право взяти участь у виборах; учасник виборів. Як настане було пора виборів, то всі клопочуться, кого вибирати за маршала, чи за справника, або засідателя, бо ті, що займали ці посади, все чим-небудь не догодили виборцям (Мирний, IV, 1955, 334); Великі права надано вільному громадянинові Радянського Союзу. Вносити доповнення до самої основи суспільного ладу — це ж найбільше право виборця, — право, якого ніде нема (Тич., III, 1957, 54); Приїхав кандидат до виборців своїх У селище знайоме, рідне змалку (Мур., Трибуна, 1950, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 355.