ВИБРА́НКА, и, ж., рідко. Жін. до вибра́нець. — Заклинаю тебе, скажи вибранці твоїй, хто був убивцею її брата (Оп., Іду.., 1958, 342); — Ви… будете щасливі, мусите такою бути, бо ви якась вибранка долі (Коб., III, 1956, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 356.