ВИВ’Я́ЗУВАТИСЯ 1, уюся, уєшся, недок., ВИ́В’ЯЗАТИСЯ, в’яжуся, в’яжешся, док. 1. Обгортати чимсь свою голову, шию, зв’язуючи кінці певним способом. Мар’я не прибиралась, як учора, не милася, не вив’язувалась (Мирний, III, 1954, 161); В перші дні бувало не встигне [Микола] відпочити після роботи, а вже, гляди, зодягає святковий костюм, вив’яжеться галстуком і гайда (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 219).
2. тільки недок. Пас. до вив’я́зувати1.
ВИВ’Я́ЗУВАТИСЯ 2, ується, недок. Пас. до вив’я́зувати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 369.