ВИВІВА́ТИСЯ, а́ється і ВИВІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ВІЯТИСЯ, іється, док. 1. Видалятися, зникати звідки-небудь під дією вітру і т. ін. * Образно. У Василька вивіявся з серця ввесь гнів, що мав він колись на Котіцо (Турч., Зорі.., 1950, 57).
2. тільки недок. Пас. до виві́ювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 364.