ВИ́ВІЗ, возу, ч. 1. Те саме, що ви́везення. Одружився я не з великого кохання. Війна, окупація, голоднеча, страх перед вивозом, облави.. Люди сходились і жили разом, бо шукали захисту одне в одного (Вільде, Винен.., 1959, 3); Ні на хвилину не припинялась планомірна робота по вивозу з міста цінного державного майна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 7).
2. Те, що вивозиться, загальна кількість і вартість вивезених за кордон товарів; експорт.
3. діал. Ділянка дороги, що має схил; узвіз. Поуз водопаду викутий був у скалі вузький вивіз, яким ішлося вгору (Фр., VI, 1951, 23); Звідси починався славний Боричів вивіз, доїзд до княжого острогу, який займав собою схили і вершок горба (Оп., Іду.., 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 364.