ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ГОДИНИТИСЯ, иться, док., безос. Ставати ясно, гарно (про погоду); випогоджуватися, вияснятися. Небо знялося високо, безхмарне і бездонно-сине. По ньому Василь пізнає, що вже вигодиниться й настануть сонячні, теплі дні (Чендей, Вітер.., 1958, 167); // перен. Ставати веселішим (про обличчя і т. ін.). Похмуре..обличчя вигодинюється, ясніє (Вас., І, 1959, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 375.