ВИГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ГОРНУТИ, ну, неш, док., перех. Гребучи, видаляти, вибирати що-небудь звідкись. Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна (Стельмах, Хліб.., 1959, 602); Стара мати вигорнула з печі жарину, притулила до жарини скалку.. й засвітила каганець (Н.-Лев., II, 1956, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 376.