ВИДАТНИ́Й, а́, е́. Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу (Коцюб., III, 1956, 239); Тут [в Одесі] працювали: великий фізіолог Сєченов, всесвітньоуславлений бактеріолог Мечников, видатний зоолог Ковалевський (Кучер, Чорноморці, 1956, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 384.