ВИДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДУТИ, ви́дую, ви́дуєш і ви́дму, ви́дмеш, док., перех. Струмом повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись. Здавалось, там шумить, кипить унизу вогненне море, видимаючи вгору шумовиння (Вас., II, 1959, 209); Зривало дахи, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви (Гончар, Таврія.., 1957, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 386.