ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото— і кіноапаратів для наведення їх на об’єкт та спостереження за ним під час знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, в дзеркальних фотоапаратах (Довідник фот., 1959, 191); У видошукачі з’являється червоний знак оклику, який немовби попереджує "Знімати не можна" (Знання.., 11, 1967, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 672.