ВИ́ДІЛ1, у, юр. Виділення майна або частини майна на користь тієї чи іншої особи.
ВИ́ДІЛ2, у, діал., заст. Відділ. Тепер я у виділі польської читальні (Стеф., III, 1954, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 388.