ВИ́ЖЕБРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́жебрати. Лучче мені гіркий полин їсти, ніж вижебраний вами хліб (Н.-Лев., IV, 1956, 346); Вона [Ядзя] часто чула, що.. сходяться з околиці всі жебраки, щоби пити й забавлятися за вижебраний гріш (Коб., Вибр., 1954, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 395.