ВИЗИВНИ́Й, а́, е́. Який виявляє або містить у собі виклик; задирливий. Та й не тільки стогнав народ, інколи виривалася з його грудей.. одчайдушно-весела, ..безстрашно-визивна пісня (Рильський, III, 1956, 11); Коси впали їй на груди, і вона визивним рухом закинула їх за плечі (Смолич, III, 1959, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 398.