ВИЗИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. визира́ти. Одна [галка] усіла близько мого вікна.. і, мов уражена моїм цікавим визиранням, вдарила люто крилами і відлетіла (Коб., І, 1956, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 398.