ВИ́ЗИСК, у, ч. Привласнення результатів додаткової і частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація. Зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси.., II, 1956, 268); Двадцять злотих на тиждень кваліфікованому друкареві, до того ж такому здібному, такому меткому, як його Бранко, — це не лише визиск, але й глум серед білого дня! (Вільде, Сестри.., 1958, 152); Москва — це столиця ..першої в світі могутньої багатонаціональної держави, де нема визиску людини людиною (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 3); Немає між людьми тепла-привіту, Де визиску загусла чорна тьма (Павл., Бистрина, 1959, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 398.