Слово "визичати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВИЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЗИЧИТИ, чу, чиш, док., перех., заст. Позичати що-небудь комусь, давати в борг. Я вдоволив його бажання, обіцяючи визичити потрібну книжку (Коб., III, 1956, 17); А людям хто ж зоре? Чи ж визичить граф машини? Визичить — якщо люди задурно орати підуть (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 399.