ВИ́КОМПОНУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Створити який-небудь твір. Ваші заміри не тілько зберегти на віки вічні голоси народних пісень, а на основі того народного співу викомпонувати інші пісні, — щиро народні по духу (Мирний, V, 1955, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 410.