ВИКРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КРАСИТИ, ашу, асиш, док., перех., розм. 1. Вкривати, насичувати що-небудь фарбою; фарбувати.
2. Прикрашати що-небудь чимсь, чепурити. — А що, погана хата? Такої, брат, хати — світ сходи — другої не найдеш. Підожди, ми її обробимо, візерунками виб’ємо, квітками викрасимо (Мирний, IV, 1955, 206).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 414.