ВИКРИ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КРИШИТИСЯ, иться, док. Перетворюючись у дрібні шматочки, крихти, випадати, руйнуватися. І здається мені, що я все на тому самому місці, що ноги мої десь там внизу викришуються помалу, шматочками, гострячками потрощених кісток розтрушуються в грязюці (Кол., На фронті.., 1959, 6); Пластинка з твердого сплаву або металокерамічна може викришитись і осколками поранити робітника (Токарна справа.., 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 416.