ВИЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЛУЧИТИСЯ, иться, док. 1. діал. Траплятися. Чи вилучаються там у вас бенкети і танці? (Вовчок, І, 1955, 378); // безос. Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі (Вовчок, І, 1955, 345).
2. тільки недок. Пас. до вилуча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 426.