ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вимира́ти. — Я — син вимираючого ескімоського народу! — Джон Асуар! — піднесеним голосом озвався містер Джонсон. — Тут суд, а не конгрес! (Ірчан, II, 1958, 98); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний (Наука.., 4, 1961, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 431.