ВИМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Робитися мокрим; // рідко. Купатися. Вимочився я так у воді добре, поки на березі моє шмаття не висохло (Фр., II, 1950, 25).
2. Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м’якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.). Це механізована льономочилка. Тут треста вимочується в теплій воді (Колг. Укр., 1, 1958, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 436.