ВИ́НЕСЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́нести 1-5. Я і мій фронтовий товариш, як гості, сиділи на винесених з хати стільцях (Жур., Вечір.., 1958, 279); Тішилася [Дарка] з свого молодого життя, з молодої, але вже загартованої сили, винесеної з трудного дитинства (Л. Укр., III, 1952, 664).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 439.