ВИНОСНИ́Й, а́, е́. Пов’язаний з винесенням за межі, розміщенням за межами чого-небудь і т. ін. Височить [підіймальний кран] на випробувальному майданчику і легко, наче граючись, підіймає величезні вантажі, стає за допомогою гідравліки на виносні опори, швидко маневрує (Рад. Укр., 9.IX 1962, 1); Виносна топка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 443.