ВИПИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ПХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. рідко. Те саме, що відправля́тися 1. Куди ж їй з таким маленьким дитяточком у дорогу випихатися! (Шиян, Партиз. край, 1946, 117).
2. тільки док., рідко. З труднощами вийти, вилізти звідки-небудь. Комендант устав, випхався з-за парти (Ле, Клен. лист, 1960, 72).
3. тільки недок. Пас. до випиха́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 452.