Слово "випльовувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВИПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Плюючи, викидати що-небудь з рота. Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Мирний, IV, 1955, 21); Смак [ягід] був не особливий, а що найгірше, що пісок і порох так їй скрипіли по зубах, що воліла б була зовсім виплювати (Кобр., Вибр., 1954, 72); Вона взяла ложку борщу і трохи не виплювала додолу (Н.-Лев., II, 1956, 100); * Образно. Кулемети літаків почали випльовувати свої смертоносні черги (Дмит., Наречена, 1959, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 455.